- співпрацівник
- -а́, ч.Той, хто займається якою-небудь діяльністю, працює разом із кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
співпрацівник
Смотреть что такое "співпрацівник" в других словарях:
співпрацівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співпрацівниця — і. Жін. до співпрацівник … Український тлумачний словник
Хмелько, Валерий Евгеньевич — Валерий Евгеньевич Хмелько Валерий Евгеньевич Хмелько (род. 30 июля 1939 в Киеве) украинский социолог, профессор кафедры социологии Национального университета «Киево Могилянская академия», президе … Википедия
лаборант — а, ч. 1) Науковий або технічний співпрацівник лабораторії, наукового закладу. 2) Особа, що готує препарати, прилади для лабораторних занять у навчальних закладах … Український тлумачний словник
службовець — (особа, що працює в якійсь установі), співпрацівник, функціонер … Словник синонімів української мови
Старобельск — Стиль этой статьи неэнциклопедичен или нарушает нормы русского языка. Статью следует исправить согласно стилистическим правилам Википедии … Википедия
